Попередня
новина
Наступна
новина
За рік частка безготівкових платежів може сягнути 65%
11 Листопада 2020

«Україна входить в десятку провідних за кількістю безконтактних платежів. Не здивуюся, якщо через рік частка безготівкових платежів сягне 65%, – про це розповів Костянтин Лежнін, заступник голови правління UKRSIBBANK BNP Paribas Group виданню nv.ua.

Нещодавно на ринок були виведені нові гаджети, браслети з функцією NFC-платежів. Відразу кілька банків повідомили про це в своїх прес-релізах, і UKRSIBBANK BNP Paribas Group був у їх числі.

Чому саме зараз відбувся запуск цього продукту, чи виявляють клієнти інтерес до новинки?

Дійсно, Xiaomi дуже популярний бренд в Україні, і перехід безготівкових платежів у такі мікрогаджети – це хороший крок, навіть знаковий. Це свідчить про те, що для безготівкової оплати відкриваються нові горизонти. Потрібен чип, і певна технологія, щоб цей чип міг емулювати безконтактну картку. Донедавна його використовували в телефонах. Тепер мініатюризація технології дозволяє втілити це в подібному браслеті. Четверта версія браслета вийшла з чипом і без будь-яких змін з точки зору габаритів. Я вважаю, це важливе технологічне досягнення. Браслет працює через застосунок. Прив’язка браслета до картки як і раніше відбувається через смартфон, який програмує сам браслет. Це зручно. Все працює так само, як й інші платіжні карти. Все дуже інтуїтивно, зрозуміло і безпечно.

Який прогноз кількості таких девайсів у клієнтів до кінця року і наступного року?

У нас є загальний план за платежами і за розвитком безконтактних способів оплати. Але ми не робили окремого акценту на цей пристрій. Є спільні цілі просування платежів з використанням GooglePay і ApplePay.

Розкажіть докладніше…

Є загальний план за кількістю безконтактних платежів і їх співвідношенням з кількістю зняття готівки в банкоматах. Якщо розглядати грошові обсяги, то зараз 40% — це оплата картками, а 60% – це зняття готівки в банкоматах. Наше завдання полягає в прирості обсягу безготівкових розрахунків на 5% на рік. Тобто в наступному році ми плануємо побачити вже 45% платежів наших клієнтів у вигляді оплати карткою. Тим самим ми знизимо частку зняття готівки в банкоматах.

Про безготівкові розрахунки і POS-термінали
Як у найближчі роки зміниться співвідношення готівкових та безготівкових оплат?
Як швидко зростатиме частка безконтактних платежів? Який ваш прогноз?

Завдяки розвитку платіжної інфраструктури силами банків рівень безготівкових оплат стрімко зростає. Банки активно інвестують в карти і засоби прийому карт. 86 зі 100 платежів відбувається в безготівковій формі. У цю статистику входить оплата картками проїзду в метро. Це дуже хороша тенденція.

Але зараз є спроба на законодавчому рівні врегулювати рівень міжбанківської комісії між банками-емітентами та банками, які опрацьовують платежі (інтерчердж). Інтерчейндж — це по суті фактично основний елемент існування платіжного бізнесу. За рахунок цієї комісії розвиваються платіжні термінали, процесингові центри, з’являються нові способи оплати, спонсорується безкоштовне зняття готівки в банкоматах із зарплатних карток.

Розмір міжбанківської комісії визначається таким чином, щоб забезпечувати баланс між усіма учасниками платіжного ринку, стимулювати випуск банківських карток і розширення мережі їх приймання.

Якщо розмір інтерчейндж знизиться, то банки, найімовірніше, знімуть у бізнесу свої термінали. З малим і середнім бізнесом це станеться швидше, ніж з великим, тому що там банк повільніше окупає термінал. Вочевидь, доведеться розпрощатися з ідеєю cashless або безготівкової економіки. Тренд зростання торгових обігів на 30−40% на рік, який ми бачимо, стане негативним.

Якщо зниження комісії не станеться, то я бачу перспективи зростання безготівкових розрахунків на рівні 5−10% на рік. Це відбувається з двох причин. Перша – це збільшення кількості місць, де можна розплатиться карткою. Зростає кількість терміналів, підвищується культура платежів, а також їх зручність, що є головним драйвером. Друга причина – це зростання довіри до банків. Люди менше знімають готівки і більше намагаються залишати на банківських рахунках. Не здивуюся, якщо за рік частка безготівкових платежів сягне 65%.

Як ви вважаєте, в країні ще зберігається проблема нерозвиненості інфраструктури для безготівкових платежів?

Так, проблема залишається. Є світові показники за кількістю терміналів на 100 000 населення. У нас в країні працює близько 350 000 терміналів різних модифікацій. Для того щоб відповідати показникам ЄС, на нашу кількість населення необхідно 1 300 000 терміналів. Можна впевнено говорити про те, що у нас ще зберігається серйозний брак терміналів з приймання карток. При цьому зазначу, що 20% терміналів обслуговують 80% обсягів. Україні необхідні термінали в місцях з невеликою кількістю чеків, з платежами на невеликі суми. Там, де досі зберігається готівкова оплата.

Які рішення можуть спрацювати?

Головне рішення, яке вже анонсовано на початку цього року, це мобільні термінали, використання спеціальних застосунків у смартфонах на базі Android для прийому безконтактних платежів. Гугл зробив цей сервіс безкоштовним. І тепер банки, зокрема й UKRSIBBANK, працюють над цим проєктом. Apple не дає безкоштовний доступ до цього сервісу. Півроку тому вони купили канадську компанію, яка спеціалізується на розробленні безконтактних пост терміналів. Можливо, протягом 6−8 місяців ми побачимо термінали від Apple. Для нас же найближчі два роки дуже важливі з точки зору створення нової категорії POS-терміналів.

Цей сервіс буде інтегровано в мобільній застосунок для бізнесу або ж це буде окремий застосунок?

Є різні стратегії. Одна стратегія – це зробити приймання платежів окремим застосунком. Оскільки це потребує окремої сертифікації в платіжних системах. Я вважаю, навряд чи цей сервіс стане частиною основного мобільного застосунку банку. Архітектура безпеки дуже складна і вона відрізняється. Або ж це буде мобільний застосунок, який поєднаний з РРО. Ми працюємо над цим. Це, як мені здається, найзручніше рішення для ФОПа або юрособи.

Які очікування банку щодо технології POS-терміналів у смартфонах? Яке поширення ця технологія отримає в 2021 році?

Все залежить від рівня фіскалізації. Широкий клас клієнтів, яким потрібна ця технологія, може бути сформований за рахунок прийняття закону про фіскалізацію. Саме тому ми стартуємо спочатку з РРО, а вже потім з POS-терміналами. Якщо всі плани держави щодо фіскалізації будуть реалізовані, то починаючи з 1 березня наступного року процес стартує. Підприємці другої групи будуть зобов’язані використовувати РРО, в країні буде створено новий сегмент споживачів касових апаратів або електронних кас, а це майже 120 000 торговців. Щойно ФОП або малі підприємства почнуть фіскалізацію, вже ніщо не буде утримувати їх від приймання безготівкових оплат. Ми хочемо зайняти на цьому ринку від 10% до 15%. Це наш план на найближчі 24 місяці. Це не менше 10 000 активних користувачів. У будь-якому випадку, я вважаю, що це буде зручно і для наявних користувачів касових апаратів. Поки що все виглядає дуже оптимістично.

Чи не виникає у вас відчуття, що з таким розвитком технологій сама картка з чипом, по суті, вже застаріла?

Авжеж. Питання в тім, як поширюються смартфони і технології. Все-таки, ще є 10−15% людей, які не користуються смартфонами. Банки досі інвестують у картки, оскільки це напрацьована роками технологія, яка користується попитом.

Як швидко зростає кількість активно використовуваних NFC-пристроїв?

Динаміка в Україні вражає. Ми дуже швидко здійснюємо перехід до безконтактних платежів. Це пов’язано з тим, що у нас відносно молода інфраструктура платіжних терміналів і великий відсоток з них підтримує безконтактну технологію. Навіть ті термінали, які ми встановлювали 10 років тому, вже за замовчуванням підтримували безконтактну технологію. І тепер вона затребувана! А такі країни, наприклад, як США, відстають. Я вважаю, що єдиним стримувальним фактором для повного переходу на безконтактні технології залишаються банкомати. Банкоматний парк у нас в країні дуже застарілий. Його оновлення – недешеве заняття. З 2018 року в Україні активно розвивається Masterсard debit – продукт, що дозволяє безкоштовно знімати гроші в будь-якому банкоматі. На базі цього продукту зараз випускається 60% всіх карток, що дозволяє людям активно користуватися банкоматами інших банків.

Про безпеку платежів

Ми згадували вже кілька разів про безпеку. Завдяки чому утримується високий рівень безпеки при такому бурхливому розвитку технологій? По-перше, завдяки біометрії. Те, що раніше практично не використовувалося в банківських платежах, зараз є однією з найнадійніших технологій. По-друге, за рахунок різних алгоритмів, які стоять за сценаріями поведінки клієнтів. Система оцінює типову поведінку клієнтів і реагує на аномалії. І разом із впровадженням безконтактних платежів ми робимо апгрейд систем, які відповідають за безпеку платежів. Сьогодні можна збирати більшу кількість даних і важливу роль в цьому відіграє геолокація.

Впровадження мобільних технологій у банківській галузі викликало чималі побоювання з приводу шахрайства. Наприклад, подейкували, що шахраї в метро зможуть знімати гроші за допомогою переносних терміналів з карток, які перебувають у кишенях і сумках пасажирів. Чи є в цьому частка правди?

Ні. Це все легенди. Наприклад, якщо за якимось POS-терміналом протягом дня виникне 3−5 скарг, цей термінал просто буде відключено. Кілька рівнів безпеки і постійний моніторинг просто не дозволяє подібним легендам реалізуватися. Звісно, будь-яке нововведення має пройти випробування часом і заслужити довіру користувачів.

Про мобільний банкінг і фінансовий супермаркет
Безконтактні технології набувають нової необхідності і важливості. Банки, створюючи нові продукти і технології, переходять до нового кроку — створення маркет-плейсів на базі своїх сайтів і застосунків. Як вам такі процеси? Чи відбувається щось подібне в UKRSIBBANK?

Щодо створення маркет-плейсу, то це спосіб монетизації клієнтської бази за рахунок розширення переліку продуктів і послуг. Ця стратегія підходить банкам з часткою ринку більше 15−20%. Таких в Україні може бути 2 банки. Банки, які мають клієнтську базу на рівні 5−6% ринку, такі як UKRSIBBANK, рухаються шляхом створення фінансового супермаркету. Тобто не продають все, включно з доставкою піци, а вирішують фінансові питання клієнтів, зокрема інвестиційні, страхові та інші фінансові послуги.

Зараз ми працюємо над реалізацією двох нових функцій. Перша — це інвестиційні продукти. Сподіваюся, до кінця року ми запустимо можливість для клієнтів купувати і продавати цінні папери в мобільному застосунку. Друге — це наша спільна робота з великою міжнародною компанією за накопичувальними рахунками. Це не страховий продукт, а нове слово в організації накопичувальних рахунків для наших клієнтів. Тут йдеться про різновиди накопичення, як середньострокові, так і довгострокові, з використанням інвестиційних продуктів. Річ у тім, що профіль нашої клієнтської бази більш преміальний.

Яким буде в цьому випадку поріг для операцій з ОВДП. Багато інвестиційних компаній починають розмову з клієнтом від суми 100 000 грн. Деякі банки вважають і її недостатньою. Як це буде реалізовано у вас?

Ми зараз вирішуємо це питання. Ви маєте рацію, поріг входу визначається собівартістю. Зараз ми націлені на створення дуже низької собівартості за рахунок повністю віддаленого формату роботи. Якщо нам вдасться зробити все, як ми задумали, то поріг входу в операції з ОВДП буде низьким, на рівні 10 000 доларів і нижче.

Так, це дуже цікаво, оскільки зараз багатьох людей відштовхує або незнання і відсутність впевненості, або ціна і додаткові складнощі з оформлення угод.
Наш основний фокус — це ОВДП в іноземній валюті, оскільки накопичення потрібно зберігати в стабільній валюті. І головне питання в тому, як надати людям зручний доступ до цієї можливості.

Інтерв’ю опубліковано на nv.ua 10 листопада 2020.